Обчислення відстаней у градусах і кілометрах за градусною сіткою Задача 1
Визначте координати крайніх точок Африки та протяжність материка із заходу на схід
Розв'язання: 1) Визначаємо на 10-й паралелі крайні точки материка. Вони лежать на таких довготах: західна (місто Конакрі) - 13° зх. д., східна (мис Рас-Гафун) - 52° сх. д.;
2) знаходимо протяжність території в градусах: (оскільки точки розташовані по обидві сторони від нульового меридіана,то значення знайдених координат потрібно додати):
13° зх. д. + 52° сх. д. = 65°;
3) за табл. 2 або за атласом, визначаємо, що на 10° пн. ш.довжина дуги 1° паралелі становить 109,6 км, і знаходимо протяжність території у кілометрах:
65° х 109,6 км = 7124 км;
4) далі визначаємо протяжність материка з півночі на південь у градусах. Для цього необхідно визначити географічну широту крайніх північної і південної точок материка. Північна точка – мис Рас-Енгела - 37° пн. ш., а південна - мис Агульяс (Голковий) -35° пд. ш. Оскільки точки розташовані по обидва боки від екватора, то значення знайдених точок потрібно додавати:
37° + 35° = 72° (протяжність материка у градусах);
5) знаючи, що значення дуги 1° меридіана дорівнює 111,1 км, визначаємо протяжність материка у кілометрах:
72°х 111,1 км = 7992 км.
Відповідь: протяжність материка із заходу на схід по 10° пн. ш. становить 65°, або 7124 км, а з півночі на південь 72°, або 7992 км.
Задача 2
Визначте відстань у градусах і кілометрах від Києва до:
а) екватора; б) Південного полюса; в) Північного тропіка.
Розв'язання: а) географічна широта Києва приблизно 51° пн. ш., а екватора - 0°. Отже, відстань від Києва до екватора у градусах становитиме 51° (51° - 0° = 51°), а у кілометрах - 5666 км (51°х111,1 км = 5666 км);
6) географічна широта Південного полюса - 90° пд. ш.
Відстань від Києва до Південного полюса у градусах становитиме 141° (51° х 90° = 141°). Дані значення потрібно додавати, оскільки об'єкти знаходяться по різні сторони екватора. Далі визначаємо відстань у кілометрах:
141° х 111.1 км= 15665 км;
в) географічна широта Північного тропіка - 23°27' пн. ш. Відстань між ними у градусах буде становити приблизно 27,5°, а у кілометрах - 27,5° х 111,1 км = 3 055 км.
Відповідь: відстань від Києва до екватора 51°, або 5666 км; до Південного полюса - 141°, або 15665 км; а до Північного тропіка - 27,5°, або 3055 км.
Земля - планета Сонячної системи. Вона, як і інші планети та Сонце, має кулясту форму. її фігура точно не визначена, тому німецький вчений І. Лістінг у 1873 році запропонував назву геоїд, що означає „схожий на Землю". Фігура Землі неправильна, тобто не нагадує жодну з відомих геометричних фігур. За формою і розмірами геоїд подібний до еліпсоїда.
Розміри його визначені Ф.М.Красовським і О.О. Ізотовим.Площа земної кулі - 510 млн. км2, приблизно 361 млн. км2 (70,8 %) припадає на Світовий океан, а, відповідно, 149 млн. км2 (29,2 %) - на суходіл.Земний еліпсоїд має такі розміри: полярний радіус - 6356,863 км, екваторіальний радіус - 6378,245 км, тобто екваторіальний радіус на 21 км 382 м більший від полярного (середній радіус Землі - 6371,1 км). Отже, Земля загалом сплющена біля полюсів і розширена біля екватора.
На сплющену форму Землі як планети вказує і різниця в довжині кіл, уявно проведених через полюси й екватор. Довжина великого кола (екватора) становить 40075,78 км, а довжина кола меридіанів - 40008,5 км. Звідси довжина дуги 1° по меридіану і по екватору приблизно однакова і становить 111 км (40000 км : 360°), довжина 1´ (мінути) дуги кола - 1,85 км (111 км : 60'), або 1 миля, а 1´´ (секунди) - 30,8 м (1,85 км : 60").Отже, потрібно запам'ятати, що довжина дуги 1" екватора становить 111,3 км, а довжина дуги 1"меридіана - 111,1 кн.За табл. 2 та за навчальними атласами з географії для 6-8 класів ми можемо визначити, чому дорівнює довжина дуги 1° паралелі тільки для окремих широт.
А як же визначити цю величину на інших паралелях, наприклад 46-ій, 67-ій, 89-ій і т. ін, або у випадках, коли під рукою немає таблиці чи атласу?Для того щоб наближено визначити, чому дорівнює довжина дуги 1° на тій чи іншій паралелі, потрібно довжину дуги 1° екватора (111,3 км) помножити на косинус даної паралелі (косинус будь-якої паралелі можна визначити за чотиризначними математичними таблицями В.М. Брадіса, або за калькуляторами у яких є функція визначення косинусів). Наприклад, довжина дуги 1° на 60-й паралелі буде приблизно становити:111,3 км х cos 60 ° = 111,3 км х 0,5 = 55,65 км;довжина дуги 1° на 46-й паралелі буде приблизно становити:111,3 км х cos 46° = 1 1 1,3 км х 0,6947 = 77,2 км.Знаючи, чому дорівнює довжина дуги 1° паралелі на різних широтах, ми можемо визначити довжину будь-якої паралелі в кілометрах.Наприклад, якщо на широті 50° довжина дуги 1´ цієї паралелі становить 71,697 км. то довжина даної паралелі буде дорівнювати 2581 1 км (71,697 км х 360 °). Задача 1-2
Визначте довжину дуги 1° екватора.
Розв'язання: відомо, що довжина екватора 40075,75 км, а це відповідає 360°, тому потрібно 40075,75 км : 360° = 111,3 км.
Відповідь: довжина дуги 1° екватора дорівнює 111,3 км.
Визначте довжину дуги 1° меридіана.
Розв'язання: відомо, що довжина кола меридіанів дорівнює 40008,5 км, а це відповідає 360 °, тому потрібно 40008,5 км : 360° = 111,1 км.
Відповідь: довжина дуги 1° меридіана становить 111,1 км.
Задача 3
Визначте, на якій паралелі 1° довготи дорівнює 1 км.
Розв'язання: величина 1° довготи зменшується від екватора до полюсів пропорційно косинусу широти. На широті φ вона становить 1113 х cos φ. Якщо 111.3 х cos φ = 1. то cos φ =
За чотиризначними математичними таблицями В.М. Брадіса знаходимо значення φ, воно відповідає 89° 29'.
Відповідь: на паралелі 89° 29' дуга величиною 1° буде дорівнювати 1 км.
Задача 4
Використовуючи дані з табл. 2, визначте довжину таких паралелей: 0 °; 10 °; 60°; 75 °; 85 °; 90 °.
Розе 'язання: 1) довжина 0 паралелі (екватора) буде такою:
111,321 км х 360 ° = 40075 км;
2) довжина 10 паралелі: 109.641 км х 360 ° = 39 470,76 км;
3) довжина 60 паралелі: 55,801 км х 360 ° = 20 088,36 км;
4) довжина 75 паралелі: 28,902 х 360 0 = 10 404,72 км;
5) довжина 85 паралелі: 9,735 х 360 ° = 3 504,6 км;
6) довжина 90 паралелі (Північний або Південний полюс): 0 км х 360° = 0.
Задача 5
Чи можна здійснити кругосвітню подорож, подолавши лише 20 088,36 км; 10 104,72 км; 3 504,6 км?
Розв'язання: із попередньої задачі нам відомо, що довжина 60-ї паралелі становить 20088,36 км; 75-ї - 10404,72 км; а 85-ї - 3504,6 км. Отже, таку подорож можна здійснити.
Відповідь: можна, якщо здійснити цю подорож по таких паралелях: 60 °; 75 °; 85 °.
Задача. 6. Визначте, яку відстань пролетить літак, який здійснює кругосвітню подорож: а) по екватору; б) по 40-ій паралелі; в) по Північному тропіку.
Розв'язання: а) користуючись табл. 2, визначаємо, що довжина дуги 1° екватора становить 111,321 км, отже:
111,321 км х 360° = 40 076 км;
б) довжина дуги 1° на 40-й паралелі становить 85,395 км,
отже:
85,395 км х 360 0 = 30 742 км;
в) довжина дуги 1° на Північному тропіку становить 102,8 км,
отже:
102,8 км х 360° = 37 008 км.
Відповідь: літак, який здійснює кругосвітню подорож, пролетить по екватору 40 076 км; по 40-ій паралелі - 30 742 км; а по Північному тропіку 37 008 км.
Задача 7
Із пункту, що розташований на екваторі, у кругосвітню подорож вилетіли два літаки, один - по меридіану, а другий -по екватору. Екіпаж якого літака і на скільки здійснить цю подорож швидше, якщо довжина кола меридіанів становить 40 008.6 км, екватора - 40 075,7 км, а швидкість літаків - 700 км/год.
Розв 'язання: 1) 40 008,6 км : 700 км/год = 57,16 год = 57 год 10 хв. 2) 40 075,7 км : 700 км/год = 57,25 год = 57 год 15 хв.
Відповідь: кругосвітню подорож швидше на 5 хв здійснить екіпаж першого літака.
Але є й інший спосіб, за допомогою якого можна визначити довжину будь-якої паралелі у кілометрах. Для цього потрібно довжину екватора (40076 км) помножити на косинус паралелі, довжина якої невідома. Наприклад:
Задача 8
Яка кругосвітня подорож буде коротшою: по екватору чи по 60° пн. ш?
Розв'язання: довжина екватора становить 40 076 км; а довжина будь-якої паралелі встановлюється шляхом множення довжини екватора на косинус широти. Тому довжина 60-ї паралелі 40 076 х cos 60° = 40 076 х 0,5 = 20 038 км; кругосвітня подорож по ній буде вдвічі коротшою, ніж подорож по екватору.
Відповідь: кругосвітня подорож по 60-ій паралелі буде вдвічі коротшою, ніж по екватору.
Запам'ятайте: довжина 60 паралелі дорівнює половині довжини екватора і становить 20 038 км.
Задача 9
Яка довжина у кілометрах земного екватора; 30-ї; 80-ї; 89-ї паралелей?
Розв'язання: довжина екватора становить 40 076 км; а довжина паралелей встановлюється шляхом множення довжини екватора на косинус паралелі, довжину якої потрібно визначити (на косинус широти). Тому довжина 30-ї паралелі -
40 076 х cos 30° = 40076 х 0,8660 = 34 702 км;
60-ї - 40 076 х cos 60° = 40 076 х 0,5 - 20 038 км;
80-ї - 40 076 х cos 80° = 40 076 х 0,1736 = 6 957 км
89-ї - 40 076 х cos 89° = 40 076 х 0,0175 = 701 км.
Відповідь: довжина земного екватора 40 076 км, довжина 30-ї паралелі - 34 702 км, 60-ї - 20 038 км, 80-ї- 6 957 км, 89-ї - 701 км.
Задача 10
Літак здійснив такий маршрут: із пункту А, розташованого на 35° пн. ш.. він вилетів на північ у пункт В і пролетів 1110 км, потім на схід у пункт С він пролетів також 1110 км, далі повернув на південь у пункт Д і також пролетів 1110 км і, нарешті, на захід ще 1110 км. Чи зможе він повернутися в пункт А, якщо вважати, що довжина дуги 1 ° меридіана становить 111,1 км?
Розв'язання: 1) Літак із пункту А у пункт В летів у північному напрямі і подолав близько 10°:
1110 км : 111,1км = 10°;
2) повернувши па схід, літак летів вздовж 45 паралелі, на
якій довжина дуги 1° становить 78,848 км. Дізнаємося, скільки градусів пролетів літак на схід вздовж 45° пн. ш., подолавши
1110 км. Ця відстань становитиме 14°:
1110км : 78,848км = 14°;
3) повернувши на південь із пункту В у пункт С, літак пролетів 1110 км, тобто близько 10° і знову потрапив на 35° пн. ш., де довжина дуги 1° паралелі становить 91,290 км;
4) для того щоб потрапити у пункт А із пункту Д, літак повинен пролетіти 14°, або 1278 км:
14° х 91,290 км= 1278 км;
якщо літак пролетить на захід 1110 км, то він не потрапить у пункт А, тому що йому додатково потрібно пролетіти ще близько 168 км:
1278 км-1110км = 168 км.
Відповідь: літак не зможе повернутися у пункт А, тому що дуги паралелей між меридіанами на різних широтах мають різну довжину. Щоб потрапити у пункт А, літак має пролетіти додатково на захід ще близько 168 км.
Задача 11
Санкт-Петербург і Київ розташовані майже на одному меридіані. 21 березня опівдні сонячне проміння у Санкт-Петербурзі падає під кутом 30°, а у Києві в цей момент висота Сонця становить 39°30'. Яка відстань між Санкт-Петербургом і Києвом у градусах і кілометрах?
Розв'язання: 1) Якщо географічна широта міст нам невідома, але ми знаємо, що вони розташовані на одному меридіані, і в умові задачі дано висоту Сонця над горизонтом, то можна визначити протяжність ніж цими містами у градусах. Вона буде становити 9°30':
39°30'- 30° = 9°30';
2) довжина дуги 1° меридіана становить 111,1 км. Визначаємо відстань між містами у кілометрах: 9°30'х 111,1 км = 1055 км.
Відповідь: відстань між містами 9°30', або 1055 кілометрів.
Полярну зорю в пункті А видно під кутом 50° 30'. У якому населеному пункті знаходиться спостерігач, якщо географічна довгота цього пункту 30° 30' сх. д.? (м. Київ)
Задача 2
На якій широті знаходиться спостерігач, якщо Полярну зорю він бачить на рівні лінії горизонту? (на екваторі)
Задача 3
Де знаходиться мандрівник, якщо Полярну зорю він бачить у зеніті? (на Північному полюсі)
Задача 4
Місто розташоване на 39° сх. д., а Полярну зорю тут видно на відстані 81 ° від точки зеніту. Як називається це місто?
Розв'язання:φ1 - кут. під яким видно Полярну зорю до площини горизонту;
β- кут між точкою зеніту і Полярною зорею.
φ = φ1;φ = 90°-β.
З умови знаємо географічну довготу міста: X = 39° сх. д.
За формулою φ = 90° - β визначаємо географічну широту:
φ = 90° - 81° = 9° пн. ш. (якщо Полярну зорю видно над лінією горизонту - це Північна півкуля).
За знайденими географічними координатами знаходимо місто на карті.
Відповідь: у точці з координатами 9° пн. ш., 39° сх. д. знаходиться місто Аддис-Абеба
Задача 5
Визначте довжину дуги 1° екватора.Розв'язання: відомо, що довжина екватора 40075,75 км, а це відповідає 360°, тому потрібно 40075,75 км : 360 0 = 11 1,3 км.Відповідь: довжина дуги 1° екватора дорівнює 111,3 км
Задача 6
Визначте довжину дуги 1градуса меридіана.Розв'язання: відомо, що довжина кола меридіанів дорівнює 40008,5 км, а це відповідає 360 °, тому потрібно 40008,5 км : 360 0 = 111,1 км. Відповідь: довжина дуги Г меридіана становить 111,1 км.
Задача 7
Визначте, на якій паралелі 1° довготи дорівнює 1 км.Розв'язання: величина 1° довготи зменшується від екватора до полюсів пропорційно косинусу широти. На широті (р вона становить 1113 х cos ф. Якщо 111.3 х cos ф = 1. то cos ф = = 0,0089 .У - 111,3За чотиризначними математичними таблицями В.М. Брадіса знаходимо значення ф, воно відповідає 89° 29'. Відповідь: на паралелі 89° 29' дуга величиною 1° буде дорівнювати 1 км.
Задача 8
Використовуючи дані, визначте довжину таких паралелей: 0 °; 10 °; 60 н; 75 °; 85 °; 90 °.Розв 'язання: 1) довжина 0 паралелі (екватора) буде такою:111,321 км х 360 ° = 40075 км;2) довжина 10 паралелі: 109.641 км х 360 ° = 39 470,76 км;3) довжина 60 паралелі: 55,801 км х 360 ° = 20 088,36 км;4) довжина 75 паралелі: 28,902 х 360 0 = 10 404,72 км;5) довжина 85 паралелі: 9,735 х 360 ° = 3 504,6 км;6) довжина 90 паралелі (Північний або Південний полюс): 0 км х 360 0 = 0.
Задача 9
Чи можна здійснити кругосвітню подорож, подолавши лише 20 088,36 км; 10 104,72 км; 3 504,6 км?Розв'язання: із попередньої задачі нам відомо, що довжина 60-ї паралелі становить 20088,36 км; 7 5-ї - 10404,72 км; а 85-ї - 3504,6 км. Отже, таку подорож можна здійснити. Чи можна здійснити кругосвітню подорож, подолавши лише 20 088,36 км; 10 104,72 км; 3 504,6 км?Розв'язання: із попередньої задачі нам відомо, що довжина 60-ї паралелі становить 20088,36 км; 7 5-ї - 10404,72 км; а 85-ї - 3504,6 км. Отже, таку подорож можна здійснити.
Задача 10
Чи можна здійснити кругосвітню подорож, подолавши лише 20 088,36 км; 10 104,72 км; 3 504,6 км?Розв'язання: із попередньої задачі нам відомо, що довжина 60-ї паралелі становить 20088,36 км; 7 5-ї - 10404,72 км; а 85-ї - 3504,6 км. Отже, таку подорож можна здійснити.
Задача 11
Визначте, яку відстань пролетить літак, який здійснює кругосвітню подорож: а) по екватору; б) по 40-ій паралелі; в) по Північному тропіку.Розв'язання: а) користуючись табл. 2, визначаємо, що довжина дуги 1° екватора становить 111,321 км, отже:111,321 км 360° = 40 076 км;б) довжина дуги 1° на 40-й паралелі становить 85,395 км,отже:85,395 км 360 0 = 30 742 км;в) довжина дуги Г на Північному тропіку становить 102,8 км,отже:102,8 км • 360 0 = 37 008 км.Відповідь: літак, який здійснює кругосвітню подорож, пролетить по екватору 40 076 км; по 40-ій паралелі - 30 742 км; а по Північному тропіку 37 008 км.
Задача 12
Із пункту, що розташований на екваторі, у кругосвітню подорож вилетіли два літаки, один - по меридіану, а другий -по екватору. Екіпаж якого літака і на скільки здійснить цю подорож швидше, якщо довжина кола меридіанів становить 40 008.6 км, екватора - 40 075,7 км, а швидкість літаків - 700 км/год.Розв 'язання: 1) 40 008,6 км : 700 км/год = 57,16 год = 57 год 10 хв. 2) 40 075,7 км : 700 км/год = 57,25 год = 57 год 15 хв.Відповідь: кругосвітню подорож швидше на 5 хв здійснить екіпаж першого літака.Але є й інший спосіб, за допомогою якого можна визначити довжину будь-якої паралелі у кілометрах. Для цього потрібно довжину екватора (40076 км) помножити на косинус паралелі, довжина якої невідома. Наприклад:
Задача 13
Санкт-Петербург і Київ розташовані майже на одному меридіані. 21 березня опівдні сонячне проміння у Санкт-Петербурзі падає під кутом 30°, а у Києві в цей момент висота Сонця становить 39°30'. Яка відстань між Санкт-Петербургом і Києвом у градусах і кілометрах?Розв'язання: 1) Якщо географічна широта міст нам невідома, але ми знаємо, що вони розташовані на одному меридіані, і в умові задачі дано висоту Сонця над горизонтом, то можна визначити протяжність ніж цими містами у градусах. Вона буде становити 9°30': 39°30'- 30° = 9°30'; 2) довжина дуги 1° меридіана становить 111,1 км. Визначаємо відстань між містами у кілометрах: 9°30'х 111,1 км = 1055 км.Відповідь: відстань між містами 9°30', або 1055 кілометрів.
Задача 14
Яка довжина у кілометрах земного екватора; 30-ї; 80-ї; 89-ї паралелей?Розв'язання: довжина екватора становить 40 076 км; а довжина паралелей встановлюється шляхом множення довжини екватора на косинус паралелі, довжину якої потрібно визначити (на косинус широти). Тому довжина 30-ї паралелі -40 076 х cos 30 0 = 40076 х 0,8660 = 34 702 км;60-ї - 40 076 х cos 60° = 40 076 х 0,5 - 20 038 км;80-ї - 40 076 х cos 80° = 40 076 х 0,1736 = 6 957 км89-ї - 40 076 х cos 89° = 40 076 х 0,0175 = 701 км.
Визначте координати крайніх точок Африки та протяжність материка із заходу на схід
по 10° пн. ш. та з півночі на південь (у градусах і кілометрах).
Розв'язання: 1) Визначаємо на 10-й паралелі крайні точки материка. Вони лежать на таких довготах: західна (місто Конакрі) - 13° зх. д., східна (мис Рас-Гафун) - 52° сх. д.;
2) знаходимо протяжність території в градусах: (оскільки точки розташовані по обидві сторони від нульового меридіана,то значення знайдених координат потрібно додати):
13° зх. д. + 52° сх. д. = 65°;
3) за табл. 2 або за атласом, визначаємо, що на 10° пн. ш.довжина дуги 1° паралелі становить 109,6 км, і знаходимо протяжність території у кілометрах:
65° х 109,6 км = 7124 км;
4) далі визначаємо протяжність материка з півночі на південь у градусах. Для цього необхідно визначити географічну широту крайніх північної і південної точок материка. Північна точка – мис Рас-Енгела - 37° пн. ш., а південна - мис Агульяс (Голковий) -35° пд. ш. Оскільки точки розташовані по обидва боки від екватора, то значення знайдених точок потрібно додавати:
37° + 35° = 72° (протяжність материка у градусах);
5) знаючи, що значення дуги 1° меридіана дорівнює 111,1 км, визначаємо протяжність материка у кілометрах:
72°х 111,1 км = 7992 км.
Відповідь: протяжність материка із заходу на схід по 10° пн. ш. становить 65°, або 7124 км, а з півночі на південь 72°, або 7992 км.
Задача 2
Визначте відстань у градусах і кілометрах від Києва до:
а) екватора; б) Південного полюса; в) Північного тропіка.
Розв'язання: а) географічна широта Києва приблизно 51° пн. ш., а екватора - 0°. Отже, відстань від Києва до екватора у градусах становитиме 51° (51° - 0° = 51°), а у кілометрах - 5666 км (51°х111,1 км = 5666 км);
6) географічна широта Південного полюса - 90° пд. ш.
Відстань від Києва до Південного полюса у градусах становитиме 141° (51° х 90° = 141°). Дані значення потрібно додавати, оскільки об'єкти знаходяться по різні сторони екватора. Далі визначаємо відстань у кілометрах:
141° х 111.1 км= 15665 км;
в) географічна широта Північного тропіка - 23°27' пн. ш. Відстань між ними у градусах буде становити приблизно 27,5°, а у кілометрах - 27,5° х 111,1 км = 3 055 км.
Відповідь: відстань від Києва до екватора 51°, або 5666 км; до Південного полюса - 141°, або 15665 км; а до Північного тропіка - 27,5°, або 3055 км.
Форма і розміри Землі
ТЕОРІЯЗемля - планета Сонячної системи. Вона, як і інші планети та Сонце, має кулясту форму. її фігура точно не визначена, тому німецький вчений І. Лістінг у 1873 році запропонував назву геоїд, що означає „схожий на Землю". Фігура Землі неправильна, тобто не нагадує жодну з відомих геометричних фігур. За формою і розмірами геоїд подібний до еліпсоїда.
Розміри його визначені Ф.М.Красовським і О.О. Ізотовим.Площа земної кулі - 510 млн. км2, приблизно 361 млн. км2 (70,8 %) припадає на Світовий океан, а, відповідно, 149 млн. км2 (29,2 %) - на суходіл.Земний еліпсоїд має такі розміри: полярний радіус - 6356,863 км, екваторіальний радіус - 6378,245 км, тобто екваторіальний радіус на 21 км 382 м більший від полярного (середній радіус Землі - 6371,1 км). Отже, Земля загалом сплющена біля полюсів і розширена біля екватора.
На сплющену форму Землі як планети вказує і різниця в довжині кіл, уявно проведених через полюси й екватор. Довжина великого кола (екватора) становить 40075,78 км, а довжина кола меридіанів - 40008,5 км. Звідси довжина дуги 1° по меридіану і по екватору приблизно однакова і становить 111 км (40000 км : 360°), довжина 1´ (мінути) дуги кола - 1,85 км (111 км : 60'), або 1 миля, а 1´´ (секунди) - 30,8 м (1,85 км : 60").Отже, потрібно запам'ятати, що довжина дуги 1" екватора становить 111,3 км, а довжина дуги 1"меридіана - 111,1 кн.За табл. 2 та за навчальними атласами з географії для 6-8 класів ми можемо визначити, чому дорівнює довжина дуги 1° паралелі тільки для окремих широт.
А як же визначити цю величину на інших паралелях, наприклад 46-ій, 67-ій, 89-ій і т. ін, або у випадках, коли під рукою немає таблиці чи атласу?Для того щоб наближено визначити, чому дорівнює довжина дуги 1° на тій чи іншій паралелі, потрібно довжину дуги 1° екватора (111,3 км) помножити на косинус даної паралелі (косинус будь-якої паралелі можна визначити за чотиризначними математичними таблицями В.М. Брадіса, або за калькуляторами у яких є функція визначення косинусів). Наприклад, довжина дуги 1° на 60-й паралелі буде приблизно становити:111,3 км х cos 60 ° = 111,3 км х 0,5 = 55,65 км;довжина дуги 1° на 46-й паралелі буде приблизно становити:111,3 км х cos 46° = 1 1 1,3 км х 0,6947 = 77,2 км.Знаючи, чому дорівнює довжина дуги 1° паралелі на різних широтах, ми можемо визначити довжину будь-якої паралелі в кілометрах.Наприклад, якщо на широті 50° довжина дуги 1´ цієї паралелі становить 71,697 км. то довжина даної паралелі буде дорівнювати 2581 1 км (71,697 км х 360 °). Задача 1-2
Визначте довжину дуги 1° екватора.
Розв'язання: відомо, що довжина екватора 40075,75 км, а це відповідає 360°, тому потрібно 40075,75 км : 360° = 111,3 км.
Відповідь: довжина дуги 1° екватора дорівнює 111,3 км.
Визначте довжину дуги 1° меридіана.
Розв'язання: відомо, що довжина кола меридіанів дорівнює 40008,5 км, а це відповідає 360 °, тому потрібно 40008,5 км : 360° = 111,1 км.
Відповідь: довжина дуги 1° меридіана становить 111,1 км.
Задача 3
Визначте, на якій паралелі 1° довготи дорівнює 1 км.
Розв'язання: величина 1° довготи зменшується від екватора до полюсів пропорційно косинусу широти. На широті φ вона становить 1113 х cos φ. Якщо 111.3 х cos φ = 1. то cos φ =
За чотиризначними математичними таблицями В.М. Брадіса знаходимо значення φ, воно відповідає 89° 29'.
Відповідь: на паралелі 89° 29' дуга величиною 1° буде дорівнювати 1 км.
Задача 4
Використовуючи дані з табл. 2, визначте довжину таких паралелей: 0 °; 10 °; 60°; 75 °; 85 °; 90 °.
Розе 'язання: 1) довжина 0 паралелі (екватора) буде такою:
111,321 км х 360 ° = 40075 км;
2) довжина 10 паралелі: 109.641 км х 360 ° = 39 470,76 км;
3) довжина 60 паралелі: 55,801 км х 360 ° = 20 088,36 км;
4) довжина 75 паралелі: 28,902 х 360 0 = 10 404,72 км;
5) довжина 85 паралелі: 9,735 х 360 ° = 3 504,6 км;
6) довжина 90 паралелі (Північний або Південний полюс): 0 км х 360° = 0.
Задача 5
Чи можна здійснити кругосвітню подорож, подолавши лише 20 088,36 км; 10 104,72 км; 3 504,6 км?
Розв'язання: із попередньої задачі нам відомо, що довжина 60-ї паралелі становить 20088,36 км; 75-ї - 10404,72 км; а 85-ї - 3504,6 км. Отже, таку подорож можна здійснити.
Відповідь: можна, якщо здійснити цю подорож по таких паралелях: 60 °; 75 °; 85 °.
Задача. 6. Визначте, яку відстань пролетить літак, який здійснює кругосвітню подорож: а) по екватору; б) по 40-ій паралелі; в) по Північному тропіку.
Розв'язання: а) користуючись табл. 2, визначаємо, що довжина дуги 1° екватора становить 111,321 км, отже:
111,321 км х 360° = 40 076 км;
б) довжина дуги 1° на 40-й паралелі становить 85,395 км,
отже:
85,395 км х 360 0 = 30 742 км;
в) довжина дуги 1° на Північному тропіку становить 102,8 км,
отже:
102,8 км х 360° = 37 008 км.
Відповідь: літак, який здійснює кругосвітню подорож, пролетить по екватору 40 076 км; по 40-ій паралелі - 30 742 км; а по Північному тропіку 37 008 км.
Задача 7
Із пункту, що розташований на екваторі, у кругосвітню подорож вилетіли два літаки, один - по меридіану, а другий -по екватору. Екіпаж якого літака і на скільки здійснить цю подорож швидше, якщо довжина кола меридіанів становить 40 008.6 км, екватора - 40 075,7 км, а швидкість літаків - 700 км/год.
Розв 'язання: 1) 40 008,6 км : 700 км/год = 57,16 год = 57 год 10 хв. 2) 40 075,7 км : 700 км/год = 57,25 год = 57 год 15 хв.
Відповідь: кругосвітню подорож швидше на 5 хв здійснить екіпаж першого літака.
Але є й інший спосіб, за допомогою якого можна визначити довжину будь-якої паралелі у кілометрах. Для цього потрібно довжину екватора (40076 км) помножити на косинус паралелі, довжина якої невідома. Наприклад:
Задача 8
Яка кругосвітня подорож буде коротшою: по екватору чи по 60° пн. ш?
Розв'язання: довжина екватора становить 40 076 км; а довжина будь-якої паралелі встановлюється шляхом множення довжини екватора на косинус широти. Тому довжина 60-ї паралелі 40 076 х cos 60° = 40 076 х 0,5 = 20 038 км; кругосвітня подорож по ній буде вдвічі коротшою, ніж подорож по екватору.
Відповідь: кругосвітня подорож по 60-ій паралелі буде вдвічі коротшою, ніж по екватору.
Запам'ятайте: довжина 60 паралелі дорівнює половині довжини екватора і становить 20 038 км.
Задача 9
Яка довжина у кілометрах земного екватора; 30-ї; 80-ї; 89-ї паралелей?
Розв'язання: довжина екватора становить 40 076 км; а довжина паралелей встановлюється шляхом множення довжини екватора на косинус паралелі, довжину якої потрібно визначити (на косинус широти). Тому довжина 30-ї паралелі -
40 076 х cos 30° = 40076 х 0,8660 = 34 702 км;
60-ї - 40 076 х cos 60° = 40 076 х 0,5 - 20 038 км;
80-ї - 40 076 х cos 80° = 40 076 х 0,1736 = 6 957 км
89-ї - 40 076 х cos 89° = 40 076 х 0,0175 = 701 км.
Відповідь: довжина земного екватора 40 076 км, довжина 30-ї паралелі - 34 702 км, 60-ї - 20 038 км, 80-ї- 6 957 км, 89-ї - 701 км.
Задача 10
Літак здійснив такий маршрут: із пункту А, розташованого на 35° пн. ш.. він вилетів на північ у пункт В і пролетів 1110 км, потім на схід у пункт С він пролетів також 1110 км, далі повернув на південь у пункт Д і також пролетів 1110 км і, нарешті, на захід ще 1110 км. Чи зможе він повернутися в пункт А, якщо вважати, що довжина дуги 1 ° меридіана становить 111,1 км?
Розв'язання: 1) Літак із пункту А у пункт В летів у північному напрямі і подолав близько 10°:
1110 км : 111,1км = 10°;
2) повернувши па схід, літак летів вздовж 45 паралелі, на
якій довжина дуги 1° становить 78,848 км. Дізнаємося, скільки градусів пролетів літак на схід вздовж 45° пн. ш., подолавши
1110 км. Ця відстань становитиме 14°:
1110км : 78,848км = 14°;
3) повернувши на південь із пункту В у пункт С, літак пролетів 1110 км, тобто близько 10° і знову потрапив на 35° пн. ш., де довжина дуги 1° паралелі становить 91,290 км;
4) для того щоб потрапити у пункт А із пункту Д, літак повинен пролетіти 14°, або 1278 км:
14° х 91,290 км= 1278 км;
якщо літак пролетить на захід 1110 км, то він не потрапить у пункт А, тому що йому додатково потрібно пролетіти ще близько 168 км:
1278 км-1110км = 168 км.
Відповідь: літак не зможе повернутися у пункт А, тому що дуги паралелей між меридіанами на різних широтах мають різну довжину. Щоб потрапити у пункт А, літак має пролетіти додатково на захід ще близько 168 км.
Задача 11
Санкт-Петербург і Київ розташовані майже на одному меридіані. 21 березня опівдні сонячне проміння у Санкт-Петербурзі падає під кутом 30°, а у Києві в цей момент висота Сонця становить 39°30'. Яка відстань між Санкт-Петербургом і Києвом у градусах і кілометрах?
Розв'язання: 1) Якщо географічна широта міст нам невідома, але ми знаємо, що вони розташовані на одному меридіані, і в умові задачі дано висоту Сонця над горизонтом, то можна визначити протяжність ніж цими містами у градусах. Вона буде становити 9°30':
39°30'- 30° = 9°30';
2) довжина дуги 1° меридіана становить 111,1 км. Визначаємо відстань між містами у кілометрах: 9°30'х 111,1 км = 1055 км.
Відповідь: відстань між містами 9°30', або 1055 кілометрів.
Географічні координати
Задача 1Полярну зорю в пункті А видно під кутом 50° 30'. У якому населеному пункті знаходиться спостерігач, якщо географічна довгота цього пункту 30° 30' сх. д.? (м. Київ)
Задача 2
На якій широті знаходиться спостерігач, якщо Полярну зорю він бачить на рівні лінії горизонту? (на екваторі)
Задача 3
Де знаходиться мандрівник, якщо Полярну зорю він бачить у зеніті? (на Північному полюсі)
Задача 4
Місто розташоване на 39° сх. д., а Полярну зорю тут видно на відстані 81 ° від точки зеніту. Як називається це місто?
Розв'язання:φ1 - кут. під яким видно Полярну зорю до площини горизонту;
β- кут між точкою зеніту і Полярною зорею.
φ = φ1;φ = 90°-β.
З умови знаємо географічну довготу міста: X = 39° сх. д.
За формулою φ = 90° - β визначаємо географічну широту:
φ = 90° - 81° = 9° пн. ш. (якщо Полярну зорю видно над лінією горизонту - це Північна півкуля).
За знайденими географічними координатами знаходимо місто на карті.
Відповідь: у точці з координатами 9° пн. ш., 39° сх. д. знаходиться місто Аддис-Абеба
Задача 5
Визначте довжину дуги 1° екватора.Розв'язання: відомо, що довжина екватора 40075,75 км, а це відповідає 360°, тому потрібно 40075,75 км : 360 0 = 11 1,3 км.Відповідь: довжина дуги 1° екватора дорівнює 111,3 км
Задача 6
Визначте довжину дуги 1градуса меридіана.Розв'язання: відомо, що довжина кола меридіанів дорівнює 40008,5 км, а це відповідає 360 °, тому потрібно 40008,5 км : 360 0 = 111,1 км. Відповідь: довжина дуги Г меридіана становить 111,1 км.
Задача 7
Визначте, на якій паралелі 1° довготи дорівнює 1 км.Розв'язання: величина 1° довготи зменшується від екватора до полюсів пропорційно косинусу широти. На широті (р вона становить 1113 х cos ф. Якщо 111.3 х cos ф = 1. то cos ф = = 0,0089 .У - 111,3За чотиризначними математичними таблицями В.М. Брадіса знаходимо значення ф, воно відповідає 89° 29'. Відповідь: на паралелі 89° 29' дуга величиною 1° буде дорівнювати 1 км.
Задача 8
Використовуючи дані, визначте довжину таких паралелей: 0 °; 10 °; 60 н; 75 °; 85 °; 90 °.Розв 'язання: 1) довжина 0 паралелі (екватора) буде такою:111,321 км х 360 ° = 40075 км;2) довжина 10 паралелі: 109.641 км х 360 ° = 39 470,76 км;3) довжина 60 паралелі: 55,801 км х 360 ° = 20 088,36 км;4) довжина 75 паралелі: 28,902 х 360 0 = 10 404,72 км;5) довжина 85 паралелі: 9,735 х 360 ° = 3 504,6 км;6) довжина 90 паралелі (Північний або Південний полюс): 0 км х 360 0 = 0.
Задача 9
Чи можна здійснити кругосвітню подорож, подолавши лише 20 088,36 км; 10 104,72 км; 3 504,6 км?Розв'язання: із попередньої задачі нам відомо, що довжина 60-ї паралелі становить 20088,36 км; 7 5-ї - 10404,72 км; а 85-ї - 3504,6 км. Отже, таку подорож можна здійснити. Чи можна здійснити кругосвітню подорож, подолавши лише 20 088,36 км; 10 104,72 км; 3 504,6 км?Розв'язання: із попередньої задачі нам відомо, що довжина 60-ї паралелі становить 20088,36 км; 7 5-ї - 10404,72 км; а 85-ї - 3504,6 км. Отже, таку подорож можна здійснити.
Задача 10
Чи можна здійснити кругосвітню подорож, подолавши лише 20 088,36 км; 10 104,72 км; 3 504,6 км?Розв'язання: із попередньої задачі нам відомо, що довжина 60-ї паралелі становить 20088,36 км; 7 5-ї - 10404,72 км; а 85-ї - 3504,6 км. Отже, таку подорож можна здійснити.
Задача 11
Визначте, яку відстань пролетить літак, який здійснює кругосвітню подорож: а) по екватору; б) по 40-ій паралелі; в) по Північному тропіку.Розв'язання: а) користуючись табл. 2, визначаємо, що довжина дуги 1° екватора становить 111,321 км, отже:111,321 км 360° = 40 076 км;б) довжина дуги 1° на 40-й паралелі становить 85,395 км,отже:85,395 км 360 0 = 30 742 км;в) довжина дуги Г на Північному тропіку становить 102,8 км,отже:102,8 км • 360 0 = 37 008 км.Відповідь: літак, який здійснює кругосвітню подорож, пролетить по екватору 40 076 км; по 40-ій паралелі - 30 742 км; а по Північному тропіку 37 008 км.
Задача 12
Із пункту, що розташований на екваторі, у кругосвітню подорож вилетіли два літаки, один - по меридіану, а другий -по екватору. Екіпаж якого літака і на скільки здійснить цю подорож швидше, якщо довжина кола меридіанів становить 40 008.6 км, екватора - 40 075,7 км, а швидкість літаків - 700 км/год.Розв 'язання: 1) 40 008,6 км : 700 км/год = 57,16 год = 57 год 10 хв. 2) 40 075,7 км : 700 км/год = 57,25 год = 57 год 15 хв.Відповідь: кругосвітню подорож швидше на 5 хв здійснить екіпаж першого літака.Але є й інший спосіб, за допомогою якого можна визначити довжину будь-якої паралелі у кілометрах. Для цього потрібно довжину екватора (40076 км) помножити на косинус паралелі, довжина якої невідома. Наприклад:
Задача 13
Санкт-Петербург і Київ розташовані майже на одному меридіані. 21 березня опівдні сонячне проміння у Санкт-Петербурзі падає під кутом 30°, а у Києві в цей момент висота Сонця становить 39°30'. Яка відстань між Санкт-Петербургом і Києвом у градусах і кілометрах?Розв'язання: 1) Якщо географічна широта міст нам невідома, але ми знаємо, що вони розташовані на одному меридіані, і в умові задачі дано висоту Сонця над горизонтом, то можна визначити протяжність ніж цими містами у градусах. Вона буде становити 9°30': 39°30'- 30° = 9°30'; 2) довжина дуги 1° меридіана становить 111,1 км. Визначаємо відстань між містами у кілометрах: 9°30'х 111,1 км = 1055 км.Відповідь: відстань між містами 9°30', або 1055 кілометрів.
Задача 14
Яка довжина у кілометрах земного екватора; 30-ї; 80-ї; 89-ї паралелей?Розв'язання: довжина екватора становить 40 076 км; а довжина паралелей встановлюється шляхом множення довжини екватора на косинус паралелі, довжину якої потрібно визначити (на косинус широти). Тому довжина 30-ї паралелі -40 076 х cos 30 0 = 40076 х 0,8660 = 34 702 км;60-ї - 40 076 х cos 60° = 40 076 х 0,5 - 20 038 км;80-ї - 40 076 х cos 80° = 40 076 х 0,1736 = 6 957 км89-ї - 40 076 х cos 89° = 40 076 х 0,0175 = 701 км.
Відповідь: довжина земного екватора 40 076 км, довжина 30-ї паралелі - 34 702 км, 60-ї - 20 038 км, 80-ї-- 6 957 км, 89-ї - 701 км.
Задача 15
Яка кругосвітня подорож буде коротшою: по екватору чи по 60° пн. ш?Розв'язання: довжина екватора становить 40 076 км; а дов¬жина будь-якої паралелі встановлюється шляхом множення довжини екватора на косинус широти. Тому довжина 60-ї паралелі 40 076 х cos 60° = 40 076 х 0,5 = 20 038 км; кругосвітня по¬дорож по ній буде вдвічі коротшою, ніж подорож по екватору.
Задача 15
Яка кругосвітня подорож буде коротшою: по екватору чи по 60° пн. ш?Розв'язання: довжина екватора становить 40 076 км; а дов¬жина будь-якої паралелі встановлюється шляхом множення довжини екватора на косинус широти. Тому довжина 60-ї паралелі 40 076 х cos 60° = 40 076 х 0,5 = 20 038 км; кругосвітня по¬дорож по ній буде вдвічі коротшою, ніж подорож по екватору.
Відповідь: кругосвітня подорож по 60-ій паралелі буде вдвічі коротшою, ніж по екватору.Запам'ятайте: довжина 60 паралелі дорівнює половині довжини екватора і становить 20 038 км.
Задача 16
Літак здійснив такий маршрут: із пункту А, розташованого на 35° пн. ш.. він вилетів на північ у пункт В і пролетів 1110 км, потім на схід у пункт С він пролетів також 1110 км, далі повернув на південь у пункт Д і також пролетів 1110 км і, нарешті, на захід ще 1110 км. Чи зможе він повернутися в пункт А, якщо вважати, що довжина дуги 1 ° меридіана становить 111,1 км?Розв'язання: 1) Літак із пункту А у пункт В летів у північному напрямі і подолав близько 10°: 1110 км : 111,1км = 10°; 2) повернувши па схід, літак летів вздовж 45 паралелі, на якій довжина дуги 1° становить 78,848 км. Дізнаємося, скільки градусів пролетів літак на схід вздовж 45° пн. ш., подолавши1110 км. Ця відстань становитиме 14°: 1110км : 78,848км = 14°; 3) повернувши на південь із пункту В у пункт С, літак пролетів 1110 км, тобто близько 10° і знову потрапив на 35° пн. ш., де довжина дуги 1° паралелі становить 91,290 км;4) для того щоб потрапити у пункт А із пункту Д, літак повинен пролетіти 14°, або 1278 км:14° х 91,290 км= 1278 км;якщо літак пролетить на захід 1110 км, то він не потрапить у пункт А, тому що йому додатково потрібно пролетіти ще близько 168 км:1278 км-1110км = 168 км.
Задача 16
Літак здійснив такий маршрут: із пункту А, розташованого на 35° пн. ш.. він вилетів на північ у пункт В і пролетів 1110 км, потім на схід у пункт С він пролетів також 1110 км, далі повернув на південь у пункт Д і також пролетів 1110 км і, нарешті, на захід ще 1110 км. Чи зможе він повернутися в пункт А, якщо вважати, що довжина дуги 1 ° меридіана становить 111,1 км?Розв'язання: 1) Літак із пункту А у пункт В летів у північному напрямі і подолав близько 10°: 1110 км : 111,1км = 10°; 2) повернувши па схід, літак летів вздовж 45 паралелі, на якій довжина дуги 1° становить 78,848 км. Дізнаємося, скільки градусів пролетів літак на схід вздовж 45° пн. ш., подолавши1110 км. Ця відстань становитиме 14°: 1110км : 78,848км = 14°; 3) повернувши на південь із пункту В у пункт С, літак пролетів 1110 км, тобто близько 10° і знову потрапив на 35° пн. ш., де довжина дуги 1° паралелі становить 91,290 км;4) для того щоб потрапити у пункт А із пункту Д, літак повинен пролетіти 14°, або 1278 км:14° х 91,290 км= 1278 км;якщо літак пролетить на захід 1110 км, то він не потрапить у пункт А, тому що йому додатково потрібно пролетіти ще близько 168 км:1278 км-1110км = 168 км.
Відповідь: літак не зможе повернутися у пункт А, тому що дуги паралелей між меридіанами на різних широтах мають різну довжину. Щоб потрапити у пункт А, літак має пролетіти додатково на захід ще близько 168 км.
Точки антиподи Задачі
Задача 1
Які координати буде мати точка Землі, що є антиподом м. Львова?
Розв'язання: ф = 49° 50' пн. ш.; X = 24° сх. д. - координати Львова.
фА матиме таку ж величину, що і Львів, тільки південну: Фл = 49° 50' пн. ш. ~ 180° = 49° 50' пд. ш. Ла буде на тій же відстані від нульового меридіана на захід, що і Львів на схід від нульового меридіана: Щ = 24° сх. д. - 180° = 156° зх. д.
Відповідь: точка-антипод Львова матиме координати: Фа = 49° 50' пд. ш.; ХА = 156° зх. д.
Задача 2
Місцезнаходження яких точок земної кулі можна визначити лише за однією координатою? (Північний і Південний полюси).
Задача 3. Визначте, чи всі точки на земній кулі мають широту і довготу. (Ні, полюси мають тільки географічну широту).
Задача 4. Чи є на земній кулі точки, місцезнаходження яких можна визначити, знаючи тільки їх широту або довготу? (Такими точками є Північний і Південний полюси).
Задача 5. Визначте, у якому напрямку рухається судно, якщо в міру його просування змінюється тільки його широта, а довгота залишається незмінною; якщо змінюється тільки довгота, а широта залишається незмінною»
Задача 6. Визначте, чи можуть міста, ідо розташовані в Азії, знаходитися західніше від 30° сх. д.
Задача 7
Визначте, де на земній кулі Сонце завжди світить з півночі, а предмети, які воно освітлює, також відкидають тінь на північ. (На Південному полюсі).
Задача 8. Визначте, де на земній кулі будь-який напрямок -це напрямок на південь. (На Північному полюсі).
Задача 9.
Які координати буде мати точка Землі, що є антиподом м. Львова?
Розв'язання: ф = 49° 50' пн. ш.; X = 24° сх. д. - координати Львова.
фА матиме таку ж величину, що і Львів, тільки південну: Фл = 49° 50' пн. ш. ~ 180° = 49° 50' пд. ш. Ла буде на тій же відстані від нульового меридіана на захід, що і Львів на схід від нульового меридіана: Щ = 24° сх. д. - 180° = 156° зх. д.
Відповідь: точка-антипод Львова матиме координати: Фа = 49° 50' пд. ш.; ХА = 156° зх. д.
Задача 2
Місцезнаходження яких точок земної кулі можна визначити лише за однією координатою? (Північний і Південний полюси).
Задача 3. Визначте, чи всі точки на земній кулі мають широту і довготу. (Ні, полюси мають тільки географічну широту).
Задача 4. Чи є на земній кулі точки, місцезнаходження яких можна визначити, знаючи тільки їх широту або довготу? (Такими точками є Північний і Південний полюси).
Задача 5. Визначте, у якому напрямку рухається судно, якщо в міру його просування змінюється тільки його широта, а довгота залишається незмінною; якщо змінюється тільки довгота, а широта залишається незмінною»
Задача 6. Визначте, чи можуть міста, ідо розташовані в Азії, знаходитися західніше від 30° сх. д.
Задача 7
Визначте, де на земній кулі Сонце завжди світить з півночі, а предмети, які воно освітлює, також відкидають тінь на північ. (На Південному полюсі).
Задача 8. Визначте, де на земній кулі будь-який напрямок -це напрямок на південь. (На Північному полюсі).
Задача 9.
Визначте, де на земній кулі не може бути інших вітрів, крім північних. (На Південному полюсі).
Задача 10. Визначте, які меридіани будуть слугувати продовженнями 30° сх. д.; 80° сх. д.; 160° зх. д., якщо літаки, що летять над цими меридіанами на північ і перетинають Північний полюс, продовжують політ не звертаючи ні вправо, ні вліво, а летять тим же курсом. (150° зх. д., 100° зх. д., 20° сх. д.)
Задача 11.
Якщо глобус проткнути спицею наскрізь від Києва через центр Землі, у якій точці вона вийде?
Задача 12.
Задача 10. Визначте, які меридіани будуть слугувати продовженнями 30° сх. д.; 80° сх. д.; 160° зх. д., якщо літаки, що летять над цими меридіанами на північ і перетинають Північний полюс, продовжують політ не звертаючи ні вправо, ні вліво, а летять тим же курсом. (150° зх. д., 100° зх. д., 20° сх. д.)
Задача 11.
Якщо глобус проткнути спицею наскрізь від Києва через центр Землі, у якій точці вона вийде?
Задача 12.
Визначте координати точок, протилежних по діаметру Землі містам: Санкт-Петербургу (60° пн. ш., 30° 10' сх. д.); Баку (40°20'пн. ш., 49° 50' сх.д.); Мельбурну (37° 50' пд. ш., 144° 58 сх. д.).
Задача 13.
Задача 13.
Визначте координати точок, що по діаметру паралелі протилежні містам: Ташкенту (41°20'пн. ш., 69°22'сх. д.); Ігарці (67°30' пн. ш., 86° 40' сх. д.); Делі (28° 40' пн. ш., 77° 13' сх. д.).
Немає коментарів:
Дописати коментар