1. В якому місці земної кулі компас, буде синім кінцем стрілки показувати на південь, а червоним – на північ?
Відповідь. Компас показує синьою стрілкою не на географічний, а на північний магнітний полюс Землі. Помістивши компас між ними, ми побачимо, що синя стрілка його показує на південь. Магнітні полюси Землі не знаходяться в постійному місці, а поступово «Рухаються». Оскільки зараз північний магнітний полюс має координати 79° пн. ш. і 73°з. д., визначаємо, що ця точка знаходиться на південному узбережжі острова Свердлуп Канадського архіпелагу. На північному узбережжі цього острова компас буде показувати синім кінцем стрілки точно на південь.
2. Яка з відстаней у градусній мірі більша: від екватора до південного полярного кола, чи від Північного полюса до Північного тропіка?
Відповідь. Відстані однакові. Відстань від екватора до південного полярного кола складає 66,5° (0° - 66,5°), так само відстань від Північного полюса до Північного тропіка складає 66,5° (90° - 23,5°).
3. Визначте положення Сонця 22 червня і 22 грудня та тривалість дня 21 березня і 23 вересня в пункті, що розташований на 23°30' пн. ш.
Відповідь. Пункт з координатами 22°30' пн.ш знаходиться на Північному тропіку. Для цього пункту:
22 червня опівдні сонце буде знаходитися в зеніті (90°).
22 грудня – опівдні диск Сонця буде знаходитися під кутом 43°
(90° - 23°30' - 23°30' =43°).
21 березня та 23 вересня – день буде дорівнювати ночі.
а) географічні координати судна;
б) о котрій годині за всесвітнім часом спостерігали схід сонця 23 вересня; в) максимальну висоту сонця над горизонтом цього дня у даній точці океану.
Відповідь. Висота Полярної зорі над горизонтом дорівнює географічній широті, різниця у часі дозволяє визначити географічну довготу. 23 вересня – це день осіннього рівнодення. Сонце сходить о 06.00 за місцевим часом, який за умовами задачі на 1 годину відстає від всесвітнього часу. Для 23 вересня, коли сонце на екваторі опівдні знаходиться у зеніті, полуденна висота сонця (h) визначається за формулою: h =90 –ϕ, де ϕ- географічна широта.
Звідси: а)географічні координати судна - 40°пн.ш, і 15° зх.д;
б) на судні схід сонця 23 вересня спостерігали о 07.00 за всесвітнім часом; в)максимальна висота сонця над горизонтом цього дня у даній точці океану - 50°.
6. Визначте час сходу, заходу сонця та тривалість дня, якщо горизонтальний кут сходу сонця становив 120°.
Кутова швидкість осьового обертання Землі дорівнює 15° за годину, така ж швидкість видимого руху сонця на небосхилі.
Горизонтальний кут (тобто, азимут) сходу сонця дорівнює 120°.
Азимут – це кут між напрямом на північ (там сонце перебуває під горизонтом у полуніч) та напрямом на світило.
Сонце від полуночі пройшло під горизонтом 120°; тобто, цей шлях воно подолало за 8 годин (120°:15°).
Точка заходу лежить симетрично щодо точки сходу, тобто, горизонтальний кут заходу сонця становить 240° (360° – 120°). У часі це буде: 240° : 15° = 16 годин.
Залишається вирахувати тривалість дня: 16 год. – 8 год. = 8 год.
Або ж можна розмірковувати так: якщо від полуночі до сходу сонця пройшло 8 годин, то й від заходу до полуночі також буде 8 годин. Тобто, сонце зайшло за горизонт о 16 годині
(24 год. – 8 год.).
Відповідь: сонце зійшло о 8 годині ранку, зайшло щ 16 годині, день тривав 8 годин
7. Визначте координати пункту А, який знаходиться на однаковій відстані від північного полюса та екватора,а його місцевий час на 6 год. 40 хв. менше ніж у Парижі.
Розв'язання:
Широта екватора = 0 гр.
Широта Північного полюса = 90 гр. пн. ш.
Широта пункту А = 45 гр. пн. ш.
6 год 40 хв = 400 хв
Різниця у 400/4=100 гр.
Час менше, тому на захід від Парижа
Париж на довготі 2 гр. сх. д.
Довгота пункту А = 2 гр. сх. д. - 100 гр. = 98 гр. зх. д.
Відповідь. Координати пункту А: 45 гр. пн. ш.; 98 гр. зх. Д.
Відповідь. Компас показує синьою стрілкою не на географічний, а на північний магнітний полюс Землі. Помістивши компас між ними, ми побачимо, що синя стрілка його показує на південь. Магнітні полюси Землі не знаходяться в постійному місці, а поступово «Рухаються». Оскільки зараз північний магнітний полюс має координати 79° пн. ш. і 73°з. д., визначаємо, що ця точка знаходиться на південному узбережжі острова Свердлуп Канадського архіпелагу. На північному узбережжі цього острова компас буде показувати синім кінцем стрілки точно на південь.
2. Яка з відстаней у градусній мірі більша: від екватора до південного полярного кола, чи від Північного полюса до Північного тропіка?
Відповідь. Відстані однакові. Відстань від екватора до південного полярного кола складає 66,5° (0° - 66,5°), так само відстань від Північного полюса до Північного тропіка складає 66,5° (90° - 23,5°).
3. Визначте положення Сонця 22 червня і 22 грудня та тривалість дня 21 березня і 23 вересня в пункті, що розташований на 23°30' пн. ш.
Відповідь. Пункт з координатами 22°30' пн.ш знаходиться на Північному тропіку. Для цього пункту:
22 червня опівдні сонце буде знаходитися в зеніті (90°).
22 грудня – опівдні диск Сонця буде знаходитися під кутом 43°
(90° - 23°30' - 23°30' =43°).
21 березня та 23 вересня – день буде дорівнювати ночі.
4. Визначте найбільший кут падіння сонячних променів у місті Києві (50°30' пн.. ш): а) 21 березня, б) 22 червня, в) 22 грудня.
Відповідь. Висоту сонячного диску над горизонтом вираховують за формулою: h =90 –ϕ, де ϕ- географічна широта
21 березня Сонце в зеніті над екватором. Кут падіння сонячних променів на широті Києва складатиме: Н=90° - 50°30' + 0°= 39°30',
а 22 грудня Сонце в зеніті над південним тропіком, тому кут падіння сонячних променів на широті Києва складатиме відповідно 14. Н= 90° - 50°30' -23°30'=17°,
22 червня Сонце в зеніті над північним тропіком, тому кут падіння сонячних променів на широті Києва складатиме: Н= 90° - 50°30' + 23°30' = 64°
Відповідь. Висоту сонячного диску над горизонтом вираховують за формулою: h =90 –ϕ, де ϕ- географічна широта
21 березня Сонце в зеніті над екватором. Кут падіння сонячних променів на широті Києва складатиме: Н=90° - 50°30' + 0°= 39°30',
а 22 грудня Сонце в зеніті над південним тропіком, тому кут падіння сонячних променів на широті Києва складатиме відповідно 14. Н= 90° - 50°30' -23°30'=17°,
22 червня Сонце в зеніті над північним тропіком, тому кут падіння сонячних променів на широті Києва складатиме: Н= 90° - 50°30' + 23°30' = 64°
5. Проводячи спостереження, науково-дослідницьке судно продовж доби 23 вересня знаходиться у тій точці Атлантичного океану, де висота Полярної зорі над горизонтом становила 40°, а місцевий час відставав від всесвітнього часу рівно на годину.
Визначте а) географічні координати судна;
б) о котрій годині за всесвітнім часом спостерігали схід сонця 23 вересня; в) максимальну висоту сонця над горизонтом цього дня у даній точці океану.
Відповідь. Висота Полярної зорі над горизонтом дорівнює географічній широті, різниця у часі дозволяє визначити географічну довготу. 23 вересня – це день осіннього рівнодення. Сонце сходить о 06.00 за місцевим часом, який за умовами задачі на 1 годину відстає від всесвітнього часу. Для 23 вересня, коли сонце на екваторі опівдні знаходиться у зеніті, полуденна висота сонця (h) визначається за формулою: h =90 –ϕ, де ϕ- географічна широта.
Звідси: а)географічні координати судна - 40°пн.ш, і 15° зх.д;
б) на судні схід сонця 23 вересня спостерігали о 07.00 за всесвітнім часом; в)максимальна висота сонця над горизонтом цього дня у даній точці океану - 50°.
Кутова швидкість осьового обертання Землі дорівнює 15° за годину, така ж швидкість видимого руху сонця на небосхилі.
Горизонтальний кут (тобто, азимут) сходу сонця дорівнює 120°.
Азимут – це кут між напрямом на північ (там сонце перебуває під горизонтом у полуніч) та напрямом на світило.
Сонце від полуночі пройшло під горизонтом 120°; тобто, цей шлях воно подолало за 8 годин (120°:15°).
Точка заходу лежить симетрично щодо точки сходу, тобто, горизонтальний кут заходу сонця становить 240° (360° – 120°). У часі це буде: 240° : 15° = 16 годин.
Залишається вирахувати тривалість дня: 16 год. – 8 год. = 8 год.
Або ж можна розмірковувати так: якщо від полуночі до сходу сонця пройшло 8 годин, то й від заходу до полуночі також буде 8 годин. Тобто, сонце зайшло за горизонт о 16 годині
(24 год. – 8 год.).
Відповідь: сонце зійшло о 8 годині ранку, зайшло щ 16 годині, день тривав 8 годин
Розв'язання:
Широта екватора = 0 гр.
Широта Північного полюса = 90 гр. пн. ш.
Широта пункту А = 45 гр. пн. ш.
6 год 40 хв = 400 хв
Різниця у 400/4=100 гр.
Час менше, тому на захід від Парижа
Париж на довготі 2 гр. сх. д.
Довгота пункту А = 2 гр. сх. д. - 100 гр. = 98 гр. зх. д.
Відповідь. Координати пункту А: 45 гр. пн. ш.; 98 гр. зх. Д.
Немає коментарів:
Дописати коментар